8 клас укр. мова 08.04.2021

 Тема: 

Відокремлені означення. Розділові знаки при відокремлених означеннях.

Словниковий диктант.

Ясно/зорий, синьо/окий, біло/блакитний, блідо/рожевий, жовто/гарячий, золотисто/срібний, швидко/плинний, веселково/сонячний, життє/дайний, старий/престарий, пишно/зелені, червоно/бокий.

Метод незакінчених речень. Закінчіть думку. (письмово)

· Означення – це…

· Узгоджені означення – це…

·  Дієприкметниковий зворот – це…

·  Дієприкметниковий зворот виділяється комами, якщо…

·  На письмі дієприкметниковий зворот виділяється комами, а у вимові…

Опрацюйте теорію

Означення відокремлюють, якщо вони:

1.  стосуються члена речення, вираженого особовим займенником: Як вона там, бідолашна? (М. Стельмах):

2.  стоять після означуваного слова-іменника, особливо якщо перед ним уже є означення: В небі, чистім і прозорім, сонце сяє (М. Рильський ). Пік мороз в ту сніжну зиму, довгу і сувору (Д.Луценко);

3.  виражені дієприкметниковим зворотом, що стоїть після означуваного слова: Ще спить земля, укутана снігами (Д.Луценко):

4.  виражені дієприкметниковим зворотом або одиничним дієприкметником, що стоїть перед означуваним словом, але має обставинно-причинове значення: Скуті кригою страшною, сплять озера і гаї (Олександр Олесь). Здивований, хлопець постояв ще трохи, а потім рушив (Є. Гуцало).

Поширені означення, виражені дієприкметниковими зворотами, що стоять перед означуваним іменником і не мають додаткових обставинних відтінків значення, не відокремлюють: Стоять налиті сонцем дні (М. Луків).

Якщо поширене чи непоширене означення відірване від означуваного слова іншими членами речення, його відокремлюємо незалежно від місця розташування в реченні:      І ми пішли, палкі, веселозорі (А. Малишко).

 Лінгвістична діагностика (письмово)

Записати речення. Підкреслити відокремлені означення. Визначити, які з них — узгоджені, а які — неузгоджені. 

1. У місті Умані біля палацу Потоцького зібралася сила-силенна панських екіпажів(мнж., Р.в.), позолочених узг. (мнж., Р.в.), з родинними гербами неузг. (мнж., О.в.), розмальовані неузг. (мнж., Н.в.) (П. Наніїв). 2. Хто з нас не ласував ніжно-зеленими яблуками, смачними, соковитими, з жовтинкою? (Л. Мацько). 3. Найбільшим дивом було містечко Мліїв — з безплатною школою та лікарнею, з двома заводами, з чистими освітленими вулицями (Л. Мацько). 4. Таким учитель і піде в життя — точним, логічним, послідовним, відповідальним за свою справу (С. Плачинда). 

Узгоджене означення - рід, число, відмінок.

 Творче моделювання (письмово)

Із поданих пар простих речень за зразком змоделювати речення, ускладнені відокремленими означеннями. Указати на умови відокремлення.

Зразок. Заходимо до напівосвітленого храму. Храм сповнений музикою органа (О. Балабко). — Заходимо до напівосвітленого храму, сповненого музикою органа.

1. Чорний верх робив поставу княгині Ольги врочистою і стрункою. Цей верх був розшитий білими перлами (Р. Іванченко). 2. Нині ця пам’ятка нашої культури ХІ століття зберігається в приміщенні національної бібліотеки Франції. Ця пам’ятка названа Реймським євангелієм (О. Балабко). 3. Чарувала думку поета краса придунайських просторів із скіфськими могилами, гаями. Ці могили, гаї були вкриті пізньою осінньою позолотою (І. Пільгук). 4. Це старовинне козацьке полкове місто Переяслав тепер було зруйноване, занедбане. Місто Переяслав було колись красиве й горде (Д. Чуб). 5. Олександр Вертинський став виразником музичного обличчя Парижа 20–х - початку 30–х років, співаком. Співак був популярним у всій Європі (О. Балабко).

Опрацюйте теорію (конспект в зошит)

Правила відокремлення означень  

Відокремлення узгоджених означень

1. Відокремлюються поширені та непоширені означення, якщо вони залежать від займенника. (Сильна і вправна, вона працювала завзято і самовіддано.

(В. Сосюра)).

2. Відокремлюються поширені та непоширені означення, якщо вони залежать від пропущеного підмета. (Навіки, праведний, заснув. (Т. Шевченко)).

3. Відокремлюються поширені та непоширені означення, якщо вони мають обставинний відтінок (до них можна поставити запитання від присудка чому? за якої умови? незважаючи на що?). (Ліда, вражена, помалу відступає від нього (О. Корнійчук) (відступає (чому?), бо вражена)).

4. Відокремлюються поширені та непоширені означення, що залежать від означуваного іменника, але відділені від нього іншими членами речення (особливо присудком). (Осяяний сонцем, перед нами розкрився зовсім новий світ. (О. Довженко)).

5. Відокремлюються поширені означення, якщо вони стоять після означуваного слова. (Хліба, змиті дощем, яскраво зеленіли. (О. Гончар).

6. Відокремлюються два або більше непоширених означень, що стоять після означуваного іменника, якщо перед ним вже є узгоджене означення відсутнє, то відокремлення не обов'язкове. (Прощай, синє море, безкрає, просторе. (Леся Українка)).

Примітка! Якщо після означуваного іменника стоїть одиничне означення, то воно не відокремлюється. (Тиху задуму вечірню напрасна буря розвіяла. (Леся Українка)).

  Дослідження-трансформація (письмово)

Трансформувати речення так, щоб виділені означення виконували роль відокремлених. Визначити спосіб їх вираження.

1. Вільний і винахідливий козак Степан жив у містечку Городище (Л. Мацько). 2. Обабіч уторованої дороги громадилися стрімкі й неприступні вершини (С. Плачинда). 3. Графу Потоцькому захотілося створити в Карпівці небачене у світі неповторне, незвичайне, казкове диво (П. Наніїв). 4. В уяві стояв безборонний, з величезними кулачищами полонений січовий стрілець (Б. Антоненко-Давидович). 5. Холодне й голодне дитя було відгороджене від усіх важкими стінами глухоти й німоти (М. Слабошпицький).

Дослідження (письмово)

Перебудуйте речення так, щоб виділені означення виконували роль відокремлених.

1. Маленькою хмаринкою темніє над глибоким яром закинутий у степу хутірець.

2. Під помальованим кольорами велетенським шатром ніби був розстелений квітчастий килим.

3. У безмежному білому мовчанні лежали приспані снігом хутори.

4. Слідом за осінню прийде мокра слизька довга зима.